Маленькими кроками до великої мети

Цього разу ми поспілкувалися з тренеркою із кросфіту Євгенією Рубльовою з Києва. Поспішаємо поділитися з вами її думками про рослинне харчування та тренування.

Розкажи трохи про себе: чим ти займаєшся, які твої захоплення?

Ну, почну з шаблона, звати мене Рубльова Євгенія, мені 24 роки. Насправді, життя в мене одноманітне. Половину дня займає робота педіатром, це моя спеціалізація. Другу половину дня займає кросфіт, це вже для душі. Небагато часу вечорами й на вихідних я приділяю друзям.

Як давно ти займаєшся спортом і чому ти обрала саме кросфіт? Яких спортивних успіхів ти досягла?

Кросфітом я займаюся від літа 2015-го, тобто вже більше 3-х років. Мене вмовив прийти в зал, тоді ще «Vault17», мій знайомий. На той час зал був без крутого ремонту, нового обладнання, чіткого розкладу тренувань, але атмосфера і люди, що знаходились там, одразу затьмарили всі мінуси. Насправді я навіть не задумувалася про те, що коли-небудь це місце і цей вид спорту в цілому будуть займати провідну роль у моєму житті. І перші, напевно,пів рокутак воно й було. Ненапряжнітренування, пропуски, забивала на вправи, які в мене не виходили – несерйозний підхід до тренувань. Важила я на той часблизько 47 кг, при зрості 176 см, плюс до всього – кіфоз та сколіоз. Все це в сукупності не дуже викликало довіру в тренерів, тому місяці 3 мене взагалі догрифане підпускали (я вже мовчу про те, щоб навісити кілька «блінчиків» на нього). Але йшов час, моя бажання проявити себе в кросфіті посилювалось, старання і праця росли. Це помітив мій (і по цей день) тренер Коля Ігнатенко, і почалася старанна, важка, зі сльозамийпсихами, скандалами, істериками (які я періодично влаштовую) робота над собою під його керівництвом. Через рік я займаю 1 місце на змаганнях «Найбільш фізично підготовлена людина 2016», і вважаю цю перемогу заслугою мого тренера! Також зайняла призове місце з «сухого веслування» в травні 2017 року.

Якої дієти ти дотримуєшся? Ти вегетаріанка/веганка?

Я вегетаріанка трохи більше 2-х років. Але рік тому був такий період (літо-осінь), коли явеганила. Просто в цей час у достатку різних фруктів та овочів, і якось навіть не задумувалася про молочні вироби. Планую влітку остаточно перейти на веганство,оскількиза цю зиму-весну виключила поступово зі свого раціону:(м'який) сир, йогурти, солодощі на молоці. От тільки від хорошого капучино відмовитися ще не можу))

Як харчування впливає на твій спосіб життя?

Чесно кажучи, як два роки тому, коли я їла м’ясо, так і зараз, коли практично немає їжі тваринного походження в моєму раціоні, я почувала/почуваю себе абсолютно добре. В наш час у кожному магазині є відділи та продукти для вегетаріанців/веганів, тому купити додому їжі не становить труднощів. Я вже мовчу про різні заклади:орангутан,веганохулігано,хум-хум, де харчуються навіть м’ясоїди,ботам нереально смачно!

Зважаючи на велике навантаження, чи складно організувати повноцінне харчування?

Коли я вирішила стати вегетаріанкою, були хвилювання з приводу того, як прогресувати в спорті без білка тваринного походження. Адже в будь-якому джерелі інформації написано: для росту м’язів потрібно їсти м’ясо, яйця! Для суглобів – риб’ячий жир! Для кісток –творог!

Але, якщо поцікавитись цим питанням, і не їсти тупо гречку і салат (адже багато хто думає, що тільки цим вегетаріанці харчуються), то наш раціон навіть дуже різноманітний. Де я беру білок – соя, тофу, бобові,сейтан. За два роки мої силові не тільки не впали, а виросли в кілька разів, і дивлячись на мене не скажеш, що я харчуюсь повітрям))

Чи багато серед твоїх знайомих людей на такій же дієті?

Ні, кілька друзів і кілька знайомих. Я не радію людині більше, якщо вона веган, і менше, якщо м’ясоїд. Мені абсолютно все одно, що їдять інші люди. Мені тільки важливо, що їм я.

Як тренерка, що б ти могла порадити спортсменам-початківцям?

Якщо це стосується кросфіту: перш за все необхідно поставити техніку, і тільки потім прагнути до більшої ваги. Помилка багатьох початківців – кудись летіти, поспішати. Не варто, все повинно бути поступово. Це що стосується важкої атлетики. А якщо загалом, треба поставити маленьку мету, досягнути її, потім трохи більше, більше і т.д. Не дивитись і не порівнювати себе зараз (якщо ми говоримо про новачка) з досвідченим атлетом, адже він теж із чогось починав, між вами різниця в роки роботи над собою. Є те, що є зараз, і те, що ти хочеш, – працюй!

Що тебе надихає?

Люди, які знають, чого вони хочуть.